Догори...

Таке порожнє
Травневе місто
Вранці,
Наприкінці весни
Стоїть зелене
Чекає,
Коли скінчаться дощі
Неминучої долі
Бога Сонця
Жадає, поцілунка,
Ковтка повітря,
Свіжого, нового
Проміння молодого
Іншої чистої музики
Доброї пісні
Світлої енергії дня
Щоб наповнилась вулиця
Їі бездоганна дорога
Відзеркалила Щастя
Перехожего обличчя
Посмішкою дівчини
Великої Матері - Природи
Вже без нудьги
Та без скорботи
Лише тільки - вранці
Порожнечі наприкінці
Апофеозом будуть квіти
травневих свят - назавжди
Ненахабно, мовчки
Мене тримати за руки
Щоб далі ми могли піти
Цим містом, пішки
Незламно та й непереможно
Усі калюжі обминати
Впевненним рухом догори


Рецензии