***
Скажи мені, зоре, коли твоя воля,
Чи буде у мене щасливая доля?
Ти ходиш по небу, все бачиш і чуєш,
І людськими долями, може, керуєш?
О ясна зірниця, як гарно ти світиш!
Небесна сестрице, чи біль мій помітиш?
Я втратила друга, якого кохала,
Я втратила щастя, якого чекала...
Ти, зіронько, може, не будеш судити,
А може, порадиш, що маю робити?
Бо сліз вже немає і висохли очі –
Душа лиш ридає щодня і щоночі...
Скажи мені, зоре, якщо твоя воля:
Яка мені Богом судилася доля?
Свидетельство о публикации №114051809242