Лiта середина

Ось і літа середина.
Час минає – не тужи.
Ніч промчала горобина,
Що  лишилося, скажи?

Середина віку. Віку!
Півпуті мого життя.
Не ввійду я двічі в ріку,
Що сплива без вороття.

Вдіну біле. Вдіну чорне.
Кликну мудрість бувших літ.
Безталання непроворне,
Мій побитий болем цвіт,

Видно зорі нагадали
На моєму на роду,
Коли ніччю в сяйві прали
Вишні  в нашому саду.

Не збагнуть нам середину
Між добром земним та злом.
Пестить дівчину – калину
Липень лагідним крилом.

Прийде жовтня середина,
І в осінні схудлі дні
Зникне віку половина
У калиновім вогні.
1998


Рецензии