Не той патрiот, хто нап яв вишиванку

Не той патріот, хто нап’яв вишиванку,
Продався при цьому за хтиві слова,
Пригрівши чужу до країв забаганку,
А думки про мир, вже не тліють, овва!

Не плаче душа за своїм споконвічним,
Не йде кров по жилах з людським в унісон.
Куди не поглянь – всюди сни потойбічні,
Якісь закордонні, де скрізь забобон.

Чиєсь обережне, мов вірус, нашестя,
Що вкотре вкраїнське потягне на дно.
Де все негативне, без жалю, без честі,
Де чути звертання: ти –  «бидло», «воно».

Не той патріот, хто нап’яв вишиванку
І хвалиться цим, загубивши єство,
Ковтнувши в захопленні жваву приманку,
Ні роду ні племені, славить лиш зло.

А той патріот – хто в густому серпанку
Розгледів вродливе і рідне на мить. 
Хто має в душі від небес вишиванку,
Кому українське нестерпно болить!

11:42, 18.05.2014 рік.

Зображення:


Рецензии
А той патріот – хто в густому серпанку
Розгледів вродливе і рідне на мить.
Хто має в душі від небес вишиванку,
Кому українське нестерпно болить!

Краще сказати не вдасться. Дуже сподобався вірш.
Дякую Вам.

Анна Музыка   05.01.2019 02:57     Заявить о нарушении
Вельми вдячний за оцінку вірша!!! Творчої наснаги!!!

Прокопенко Юрий   07.01.2019 11:28   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.