Я чую твої кроки і все холоне,
Ти – прозорий океанський бриз.
Твої крижані бліді долоні
Моїми щоками подорожують,
Вимальовуючи рухами символи,
Творять зім’ятий лист.
Пишеш,що не кохаєш,
Пишеш,що хочеш піти.
Шрамами висипалась на плечах,
Тиша і спокій – це ти.
Очі примружені,зціплені зуби,
Відчай лоскоче вуста.
Хочу сказати: « залишся»,
Але я надто для цього пуста.
Антарктида
© Copyright: Мая Раевская, 2014
Свидетельство о публикации №114051810418
Свидетельство о публикации №114051810418
Рецензии