Просте iмення - Батькiвщина...
Мені з дитинства ще Шевченко відкривав.
У нього за спиною наче були крила
Він у віршах щоденних за Вкраїну вболівав.
Щоб наш народ не взяли у полон!
Щоб з нього не лишилася третина…
Не зраджуйте нащадки – це закон!
Який шепоче в лісі ніжно яворина.
Єднайтесь друзі, єдиної соборної землі!
Ми не дозволимо смертельні ці нападки.
Давно народ наш топлять у крові
І мріють понаводити свої порядки.
Жива в серцях любов свята до України
Її ніхто не зможе задушить.
Перетворити Україну на руїни
Хоча бісівський ворог верещить.
Не кинемо під ноги, щоб топтали
Ні крапельки невинної землі.
Щоб потім діти та онуки не спитали…
Чом Україну ми не врятували від петлі?
Свидетельство о публикации №114051706800