Гранатовый эрос

Перевод (или интерпретация) с мовы Руси.

Ганна Осадко


…под вечер цвет гранатовый внесла в мои покои верная Мариквита:
- Ах, донна сладкая моя, вам это передал
сеньор какой-то в маске, имени не знаю…
Поступок дерзкий, всё же всем известно,
что цветок граната - знак страсти...

...тугие лепестки, они так манят, как поцелуев кружево, глаз   
не поднимала, ночью ожидала   
его приход, он, как змеиным жалом, 
из горлышка души меня всю выпьет...

на ощупь   
свой гранат перебирала   
созрело тело...

…сок перебродил   
чернели вены, 
и тугую кожу бесстыдно пальцы ловко отдирали, 
и раздевали донну молодую,   
услада растеклась притоками-руками,   
а солнце билось птицей в животе: 
- Смоль сладострастья!   
- Лада светлоока!

...и этот жар – открыта плоть граната,
блестящая кровавая роса,
спина девичья – тетивой звенящей,
а лук -
из тела молодца, полёт
стрелы разящей, сердце разрывалось -
надвое, трое, пятеро, на части,
и мир качался, умирал от качки,
от меры, от безмеры: я хочу…
ещё-мой-милый-дальше-продолжай...

...и брызнула гранатная истома   
на лён постели, губы-лепестки   
полуоткрыты, жадно, не по-детски, 
и улыбалась донна, её веки 
дрожали, словно мотыльки...
*17514

Оригинальный текст:

гранатова любов

 …надвечір цвіт граната принесла в мої покої вірна Маріквіта:
 - Це вам, солодка донно, передав
 сеньйор у масці, імені не знаю…
 Зухвалий вчинок, адже всім відомо,
 що квітка із граната – знак жаги…

 …вощані пелюстки такі вабливі, як поцілунків памороч, очей
 не піднімала, потемки чекала
 його приходу, як зміїно_жала,
 що душу вип'є з горлечка мого…

 навпомацки
 гранатне розбирала
 доспіле тіло…

 ... Сік перебродив
 у чорних венах,
 і тужаву шкіру безстидні пучки вправно віддирали,
 і роздягали донну молоду,
 і млість текла притоками-руками,
 і сонце пульсувало в животі:
 - смалке заласся!
 - ладо світлоокий!

 …і ця жага – розчахнута граната,
 мінилася кривавою росою,
 хребет дівоцький – тятива напнута,
 а лук –
 то тіло легіня, і лет
 стріли жалкої серце роздирав їм -
 надвоє, троє, п"ятеро, на друзки,
 і їхній світ конав від хитавиці,
 від надміру, від наміру: іще.....
 іще-іще-іще-не зупиняйся....

 ...і бризнула гранатова знемога
 на льон постелі, на пелюстя губ -
 напіввідкритих, жадібних, дитинних,
 і посміхалася донна, і повіки
 її тремтіли, ніби мотилі...

Фотографика автора перевода.