Коли ти...
Коли ти хочеш потонуть
Піти під землю наче плавень
Й під сонцем сим уже не буть
Коли ти хочеш так кричати
Чимдуж побігти босоніж
Стернею скошених реалій
Й душить себе за той рубіж.
Отой що ти отак нарушив
За той що так боявсь зайти
Ніхто тебе ж так не примусив
То сам зробив і далі йди.
Коли не хочеш просто чути
Тих слів ласкавих і сліпих
І просто десь далеко бути
Від жизні і від думок сих.
Коли ти просто хочеш знати
Про себе: де ти й що ти є
І так коли геть не збагнути:
Життя то є, і не твоє.
Колити думаєш що зараз
На твому місці хтось другий
І змушуєш себе щорано
Пити напій отой гіркий.
Коли ти подумки кривавиш
Себе й людей у помилках
І в очі дивлячись, лукавиш
І спиш, під голову поклавши страх.
Коли ти просто просто знаєш
Що жизнь тебе геть не веде
Туди де море світла й радість
А у підвал де цвіль живе.
Коли ти хочеш встать й кричати
І поки хрип не роздере
Горлянку до крові і так стояти
Поки хтоь поруч не пройде.
Коли ти хочеш все збагнути
Тобі на місце проведуть
Скажуть: сиди, тобі тут треба бути
І мирно далі собі йдуть.
Коли ти хочеш це вдихнути
І повними легенями збагнуть
Яке легке і чисте може бути
Оце повітря і про все забуть.
Як ти збагнеш колись, напевно
Не плач тоді а посміхайсь
Захочеш знову не проснутись
Почни любить і закохайсь.
Свидетельство о публикации №114051702521