Як мен тебе не вистача

Як мені тебе не вистачає
У нічному візерунку сну,
Простір поміж нами пролягає,
Думкою його я промайну.

І до самого, до самого до ранку
Буду пестити твої вуста,
І лише тобі в зірковім замку
Буду шепотіти:"Я твоя!"

Ти відкриєш очі на світанку -
Я ж залишу спогад по собі:
Росянисті трави біля ганку
І ранкову зірку в вишині.


Рецензии