Нас батько Днiпро породив
Сусід наш,
Ти геть захворів!
З Дніпром ми до віку єдині,
Нас батько – Дніпро породив,
Із хвиль його встали
Карпати,
Смерковий, Буковий ліс,
І чайки він пестив козацькі,
Що волі кували нам міць,
Дніпро напува,
Чорне море
Не ділить на ТИХ і СВОЇХ,
Тече він поважно і гордо,
Бо бачить багато вже лих,
У хвилі його молить Киів:
- Дай силу, спаси,
Поможи,
У час цей складний,
І здрібнілий,
У час запроданства душі,
Дніпро не одмінно почує,
І встануть князі й козаки,
На захист країни незримо,
Повстануть славетні віки,
А ворог ганебно тікати почне,
Не торкнувшись зірок,
Його розпорошить меч правди,
І світлі славетні думки!
16.05.2014
Свидетельство о публикации №114051604479