Просто снити щоночі тобою.
Жити в світах химерних.
Цілувати твої пальці,
що пахнуть пачулі та медом.
Цілувати твої губи,
ніби смакуєш черешні.
Говорити і говорити,
слухать і слухать.
Знаєш, вночі життя інакше.
По-иншому час плине.
Обертається небо повільно,
але ти його плин помічаєш.
Літаєш легко на Місяць,
на темну його півкулю.
Там зорі такі яскраві,
яких на Землі не побачиш.
А можна майнуть на Меркурій.
Був там колись не раз я.
Дивна, скажу я тобі, планета.
Сонце там зовсім близько.
Його там дотульніше відчуваєш.
Наша найближча зірка - диво,
що не помічаєш...
У сні ми пливемо з тобою
на човнику золотому на острівець піщаний.
В очеретах він заховався
і заховає нас з тобою...
Ми будем гойдати небо, а риба спатиме мирно.
Живемо у снах і трішечки денно,
коли на кавусю вряди-годи забігаєм...
Про100 снити
© Copyright: Валео Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №114051507209
Свидетельство о публикации №114051507209
Рецензии