196. Тополя
Стояла у полі одна .
Ходила до неї дівчина ,
І плакала дуже вона .
Тополе , тополе , тополе ,
Чого ж в мене доля така .
Були в мене тато і мама ,
Залишилась зовсім одна .
Були в мене тато , і мама ,
Померли зовсім молоді .
Немає у мене нікого ,
Ой як мені жити одній .
Не буде у мене і пари ,
Не буде кохати ніхто .
Ой бідна ж моя ти голівка ,
Тебе не погладе ніхто .
Немає ні грошей , ні роду ,
За що в мене доля така .
Схилилась вона на тополю ,
І плакала дуже вона .
Свидетельство о публикации №114051505058