Було це в лісі вечором ,
Почув я плач якось .
Лосиха помирала там ,
Над нею плакав лось .
Прощай моя коханая ,
Прощай же назавжди .
Якщо я завинив у чім ,
Прошу мене прости .
Життя прожив з тобою я ,
Не зраджував тебе .
За це моя коханая ,
Кохала ти мене .
Якби , як лебідь крила мав ,
То в небо я б піднявсь .
У небі б склав до купи їх ,
На землю б я упав .
В один би час померли ми ,
Обнявшись назавжди .
Як лебідь , крил не маю я ,
Прошу мене прости .
191. Прощання
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114051505002
Свидетельство о публикации №114051505002
Рецензии