кор1нь

не буду тебе заводити
адже вибратись складно дуже
там поміж повіями та підземними переходами
лежать усіма покинути прозорі калюжі

не буду тебе вигадувати
зима і так добре вперіщила
доста бути такими гарними
як щойно закопані небіжчики

не буду тебе випробовувати
адже не над залізом нахилилися
простягаєш руку немов би -
і забираєш останні сили

буду невимовно прагнути
зламати грати буденності
адже під кожною квіткою радості
ховається корінь незбагненності


Рецензии