Петя Дубарова. Ластiвка

Петя Дубарова
ЛАСТІВКА


Ти хвостиком, на ножиці похожим,
перерізаєш неба шир шовкову.
У небі, білогрудко, сяєш Божім,
над рідним краєм кружеляєш знову.

Ти щедрою вмиваєшся росою,
у камізельку вдягнена яскраву.
Я спозираю часто за тобою –
в намітці чорній маєш без угаву.

А восени тебе поміж стовпами
я бачу мовчазною і сумною,
бо скоро ти прощатимешся з нами:
«До зустрічі наступною весною!»


(переклад з болгарської – Любов Цай)

***

Петя Дубарова
ЛЯСТОВИЦА


С опашка като ножица се стрелкаш
и режеш ти небесната коприна,
в небето ясно гушка снежна белкаш
и носиш се над светлата родина.
 
Аз виждам как се къпеш във росата,
облякла свойта лъскава жилетка.
Съзирам често горе в небесата
красивата ти черничка наметка.
 
Но есен ти на медените жици
седиш смълчана, готвиш се за полет.
И ето – литваш с твоите сестрици:
«Довиждане до следващата пролет».


Петя Дубарова (25 апреля 1962 – 4 декабря 1979).
Портрет работы художника Георги Златанова.