Спить село

Спить село… Замовкли солов’ї…
Небо чисте – жодної хмаринки.
Тільки місяць сяєвом своїм
Прикрашає глиняні хатинки.

Гляне крізь відчинене вікно
Білим оком, у нічній облозі,
І небесно-зоряне рядно
Світлом розіллється по підлозі.

Повна тиша уподобала гаї –
Розпустилась нічка-чарівниця.
Спить село… Замовкли солов’ї…
А мені, в такій красі, не спиться. 


Рецензии