І знову ллється кров...
і знов життя згасає,
і постріли,
і крик,застиглий на вустах,
вкривається земля могил рубцями,
з новими і новими іменами.
Ти чуєш плач? Ти чуєш, рветься ніч
від зойку материнського,
від болю,
отого, що навік...
загинув син...загинув чоловік...
Горить свіча, її короткий шлях,
немов життя, спливає щохвилини,
ти віддаєш рокИ,
щоб виростить дитя,
а смерті треба мить,
щоби забрати сина.
І знову ллється кров
з чиєїсь злої волі,
натисне на курок чиясь лиха рука,
і знов згасає день,
стікає кров'ю доля,
і ніч...така густа, така важка...
Нiч
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2014
Свидетельство о публикации №114051409561
Свидетельство о публикации №114051409561
Рецензии
хочеться вже світанку...затяглася українська ніч...
Таисия Цыбульская 21.01.2015 23:14 Заявить о нарушении
Таисия Цыбульская 21.01.2015 23:14 Заявить о нарушении