Портрет

Не спав, проте весною дихав.
Мені набачились вони:
Немов на плесі два човни,
Спокійні очі твої карі.

Ця мить прекрасна! Я на рання,
Питав у Бога одкровінь.
Холста опрядив і палітря...
Творив без докору сумлінь.

Його я креслить намагався,
Вів лінії, себе томив.
Найбільш на пам’ять покладався
І врешті-решт все відтворив.

Він вийшов з-під пера невинний,
Так і просяяла душа.
Волосся, усміх серцю милий,
Насправді, дивишся – краса!

Але, на жаль, ніщо не здатне
Привести витвір до життя!
Я малював його так гарно,
Дивлюсь й впадаю в забуття.

Його покинути не можу,
Ані залишити собі...
Та б'ється серце моє гожо,
Як бачу вдень про тебе сни.


Рецензии
Холсты признанья нарисует,
И краски сердца подберет.
Мою нетленную картину
Увидит и признает Бог.
Алексей чудовыс строчки :
Як бачу в день про тебе сни.
С теплом души и дружбой.
Будем обмениваться информацией.
Возможно, что-то интересное создадим.
С теплом души, Борис.

Борис Воловик   03.04.2015 17:28     Заявить о нарушении
Конечно, я рад роботе. Но больше по вдохновению, не каждого дня пишу стихи. Могу перевести ваш русский стих на украинскую мову, любой. С малым отступлением возможно. А так, я охотно пишу музыку на понравившиеся стихи моих друзей стихиры. Я обязательно наду музыкальный стих из ваших работ.

Удачи...

Алексей Трибус   03.04.2015 18:32   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.