Портрет
Мені набачились вони:
Немов на плесі два човни,
Спокійні очі твої карі.
Ця мить прекрасна! Я на рання,
Питав у Бога одкровінь.
Холста опрядив і палітря...
Творив без докору сумлінь.
Його я креслить намагався,
Вів лінії, себе томив.
Найбільш на пам’ять покладався
І врешті-решт все відтворив.
Він вийшов з-під пера невинний,
Так і просяяла душа.
Волосся, усміх серцю милий,
Насправді, дивишся – краса!
Але, на жаль, ніщо не здатне
Привести витвір до життя!
Я малював його так гарно,
Дивлюсь й впадаю в забуття.
Його покинути не можу,
Ані залишити собі...
Та б'ється серце моє гожо,
Як бачу вдень про тебе сни.
Свидетельство о публикации №114051404123
И краски сердца подберет.
Мою нетленную картину
Увидит и признает Бог.
Алексей чудовыс строчки :
Як бачу в день про тебе сни.
С теплом души и дружбой.
Будем обмениваться информацией.
Возможно, что-то интересное создадим.
С теплом души, Борис.
Борис Воловик 03.04.2015 17:28 Заявить о нарушении
Удачи...
Алексей Трибус 03.04.2015 18:32 Заявить о нарушении