Памятi сторiнки
Перегортаю пам’яті сторінки
Із юних літ до наших днів,
Я ставлю нині сам собі оцінки
Чого досяг, а що хотів.
Із юних літ хотів я не багато,
У ВУЗ навчатись поступить,
Закінчити його і це вже свято
Й почати самостійно жить.
Та виявляється цього замало,
Життя не поле перейти,
Потрібно зароблять на хліб і сало
Й дружиноньку собі знайти.
А тут пособить вже тобі удача,
Яку старайся упіймать
І цю серйознішу в житті задачу
Швиденько прийдеться рішать.
За все життя оцінка «задовільно»,
Я досягнув того, що зміг,
Звичайно з співробітниками спільно
І маю власний вже барліг.
Тепер гортаю пам’яті сторінки
І я жалкую лиш за тим,
Що довелось залишитись без жінки
У самотині ще й старим.
14.05.14.
Свидетельство о публикации №114051402459