ХВ

Христа воскреслого, щороку,
ми традиційно величаємо.
Все ж, з рештою (майже нівроком),
його, щоденно розпинаємо.

Дивимося на нього з боку,
скорботно муки споглядаємо,
лиш поверхнево, не глибоко,
суть його подвигу сприймаємо.

Велично славимо словами,
йому ж, не треба наших слів.
Бажає він, щоб ми ділами
вершили, що нам заповів.

Вкушаємо ревно причастя,
освячуємо плоть і кров...
Та забуваємо, завчасно,
творити милість і любов.

Гріх окупаємо прощенням,
благаємо Господа: "прости".
Невже ми варті воскрешення-
любов, розп'явши на хресті...

(XT 20.04.2014)


Рецензии
Христос сейчас - это прежде всего МОДНО!.. для многих не более...

Саша Локоть   22.05.2014 20:21     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.