Демон Ангел

Загриміли хмари,
Потемніло
Вода у морях закипіла
Навкруги
Усе почорніло

Чиясь рветься
Воля із пекла
Чорний демон у пошуках сердця

Не так страшно то що він бачить у горючему
Пеклі
Як то що він відчуває у холодному
Сердці

Йому дуже самотньо
Йому не цікава війна,
Він у пошуках сердця
Він у пошуках тої ,
Що нажаль ніде
Не знайдеться

Він нестерпна істота і,
На щастя - чуття,
Тому сердце все б'ється,
Воно хоче від неї тепла.

 Демон крилатий,
Через гори і шторми летів
Він не знав де почути
Голос тої яку так хотів.

Час іде ,а він ще шукає
Він не знАйде
Й незнає ,
Що усвіті її ще нема
Він досі не знає -
Що таке справжня журба.

Це істинна правда
Він не знає...
'Нікого для нього нема',
Але він ще шукає
Він у гніві!
На маршруті до сердця
руйнує міста.

День,
Тиждень,
Рік.
Він смотній і дальше один
Але він не заснув ,ні на мить,
То він там ,то він тут
Він на місці не встоїть
В нього сердце вогньом ще горить.


Дивно все це,
Жаль що в нього доля така
Не жаліє нікого й до дна
Випиває всю його силу вона.
Така в ньго доля
Такі в нього справи - біда.

Ну а що ж він хотів,
Він же демон із пекла
Нікого не  буде для нього ,
Ніяких надій
Навіть мрій.
Жаль таких,
Жаль всіх тих
Хто тепла так само шукав
І не знав,
Що в цім світі нікого для нього нема,
Жорстоке у них довге й повільне  життя.

***************
Демон крилатий над хмарами
Став повільно літати
Його сердце почало
переживати

На високій горі він присів.
І промовив.

- Ну чому я в цей світ прилетів..

Але хтось його перебив

- Щоб знайти того ,кого б ти хотів!!!

- хто тут?!,хто це?!
Я нікого не бачу!
Звідки знаєш все це?
За мовчання як знАйду тебе...
не пробачу.

Демон у гніві з землі підірвався
На повні легені дихнув,
Він вогньом з пащі на вкруги
У попіл усе обернув.

І з вогня вийшла жінка
красива
Руками махнула і вогонь погасила

- ти певно відьма.?!

- не буду брехати ,так це я.
Я бачу на взкрісь в цему світі всілякі життя.

- Та що ти знаєш про моє буття..

Демон присів і згадав всі болючі моменти із свого життя.

- я знаю чого тобі треба,
Я знаю чого б ти зарас хотів
Я знаю що може відбутись
Я знаю хто тебе б... взаїмно
Без тями любив.
Але ж ти темний демон,
Ти потвора!зла і страшна.
Про що ти подумав
Ти,хвора істота дурна.

Демон заплакав.
- Жорстока ця правда
Жорстоке у мене буття
Але в сердці моєму,
Якесь дивне й нестримне  биття.

- який ж ти дурний,
Ти хочеш когось покохати
І не знаєш кого,
Ти клоун ,ти смішний.
Ти дійсно дурний.

- ти казала що з наєш того
Хто мене б покохав
Так скажи,немовчи
Не знущайся над сердцем моїм ,
давай всью правду мені говори.

- так і буде,
В цім світі для тебе нікого нема.

- тобто як?
Не іграй зі мною ігри відьма
Говори як є ,
Не видумуй ,ато спалю !
Говори як є
Ато горітимеш без жалю!

Відьма на весь голос закричала

- іди,лети,живи ,
Своєму сердцю не бреши
Шукай як ти шукав
Шукай
Найдеш - тримай не відпускай.

А як відпустиш - втратиш!
І не знАйдеш нікого,
Знайде тоді тебе журба
Тобі не треба того

І відьма попусту у мить пропала
Так ніби знала ще щось
но промовчала.

Демон не той хто усьому повірить
Демон не той хто усьому не вірить
Демон запутався
Но він памятає відьми  слова
Іди,лети,живи,своєму сердцю не бреши.
І то воно,такі слова
Так йому говорить в сердці биття.

Усміхнувся він
І полетів

Він знав куда летіти
Він слухав сердце що коханням хоче жити.

**********

А в той же час

В одному місці де лише одне каміння,
І не пророслось би ні одне рослиння
Там завжди темно
І не видно з поміж хмарів сонця
Там всі істотки боряться
За брудну воду із
колодця.

Пустився з поміж хмар
Стрілою - не швидкОю
Промінчик світла
Який ішов з гори до низу  повільною ходою,
І лиш торкнувся до землі твердої
Все розцвіло у квіти
Від світла ,що йшло з сердця дівиці молодої.

З самих небес спустився ангел мирний,
Спустилась ангел жінка
ЧАрівна і вродлива

Цей ангел не такий інші
Її справи не завжди успішні
покинула вона свій рай
І не вернеться вже туди
Не полетить за небо край

Вона чарівна
Голосом й красою
Розумна дуже
Вона Завжди була такою

Давно
Вона чогось хотіла
Чого,ще досі не зрозуміла
Чому спустилась
Чому прилетіла
Чогось вона хотіла
Відчуття на щастя
билось в ній
В раю чуття своє завжди терпіла

- я вирвалась із раю
Але чому - не знаю
Можливо ,когось я покохаю
Але ж це смішно
В цім світі ,нікого я не знаю.

Мені так хочеться до когось притулитись
Відчути стукіт сердя
Що коханням буде литись

Я прилетіла
Томущо довго це терпіла

Проходить лиж пару годин
Демон закляк на пару хвилин
Демон за деревом тихо стоїть
Ангела бачить і просто мовчить

Її слова з усмішкою почув
І дуже довольно
Повітря вдихнув

Хто то така
Сердце моє
Теплом розрива
Не вже це вона
Така гарна,така молода
Не вже вона дійсно одна

Не можуть такі
Гарні жінки
Бути одні

Демон потвора,
Зла і страшна
Він не хочить щоб бачила
Таким його вона
Але його чуття
Говорить іти
Говорить що вона
Це та ,
Яку шукав все своє життя

Але демон подумав

Що така молода
Така гарна
Жінка на все життя
Не полюбить такого потвору
Як я

Не послухався він свого чуття
Не підійшов до неї
Не розказав її про своє сердце
Й нестримне биття

***********

- Відьма,де вона
Нехай зачарує потвору як я
Зробить із мене
Гарного ,парубка молодця
Тоді підійду до неї знов я
І не знаю що дальше
Не боятнапевно вона

Вирішив демон на ту гору летіти
Все продумав
Все обдумав
Як відьмі усе пояснити

- ні секунди безглуздого часу тратити не буду
Про вигляд свій
Надіюсь я забуду

Демон на вершину гори прилетів
І відьму красиву знову зустрів

Відьма перша сказала
 
- знову ти тут
Нічого не говори
Помовчи
Я все знаю
Чуть- чуть потерпи

Відьма красою чарівна
Сьогодні вона дуже привітна
Казан свій дістала
Рецепт на папері в мить прочитала

Відьма кувшином
Той суп зачерпнула
Руку з кувшином йому
Простягнула

- Це що таке?!
Для чого все це?!

- пий Краси напій
І він міцний
Пий до дна
І Не жалій

Я знаю чого ти прилетів
Найшов ти ту
Яку хотів
А чи дійсно полюбив
Я знаю що з нею
Ти ні прощо не говорив

Чари такі
Якщо ти дійсно полюбиш її
За три дня
Якщо ти поймеш що вона
Могла би бути твоя
Відчуєш взаємнісь
На решту життя
Залишишся парубком
Назавжди
І завжди вона,
Буде твоя

Але,якщо не полюбить тебе
За три дня,
Потворою стане вона
Ні одна жінка не буде твоя
Сердце твоє отруїть змія
Станеш ти демоном
Чашу журби випєш до дна

І загинеш...Помреш...

Я демон із пекла!
Я ніщо не втрачаю,
Не приніс нікому добра
Бо нічого ще не маю!.

Її я вже кохаю..
І їй я пообіцяю..
Що завжди ,будем ми разом Любов не знатиме кінця
Житимем щасливо
Буде в нас сім'я

- Але ж вона
Буде потворою
Про що ти думаєш
Головою хворою

Її ж бо пожалій
У неї в сердці більше
Теплих мрій
Її ж бо пожалій
Її ж бо пожалій..

- Я не зрозумів
Чому її так скоро полюбив
Радію що я її зустрів
Як добре що все
Вже перетерпів

Аха - аха - аха
Сміється з демона вона
І з його чуття

Демон із сердцем
Такого не булО !
Демон із сердцем
Смішно що вонО,
Так дурить розум твій
Як міцне винО

Аха - аха - аха
Демон і ангел
Як одна сімя

Каламбур
парадокс

Демон випив все до дна
Чого чекати
Ніхто не зна

За хвильку на вколішки впав
Яскравий вогонь його обійняв
Всі шрами і рани
Броня і рога,
Потворство
Так ніби вода
З нього стекла

Підвівся на ноги

Тепер серце моє
Не захистиме уже
І тіло таке
За надто просте
На грудях броні вже нема
Не захищине серце ,якась простота

Подякував він відьмі за краси напій
І бистро біг до ангела
На здійснення всіх мрій


Вернувся туда
Де тоді вона була
І побачив їі ,
Вона не одна

У демона тільки три дня
Аби відчути взаємність сповна

**********

Подивився він на них обох
Ні,,,!не віддам вона моя
Ми будем лиш у двох
По вечорах сидіти
Вино солодке
Разом пити.
Демон дивиться на неї
І лиш чекає той момент
Щоб щось із ним зробити
Він думає - а може вбити
Я не можу так просто відступити

Але такі думки його перебива
Жіноча ,сильно мануща краса

Ці очі,в неї щирі очі
Дивився б в них три дня й три ночі
А це волосся..
А ці губи
Ох,відчув би
Відчув би раз і не забув би
Я впевнений
Мені говорить так чуття
Сюда дойшов лиж через
Нього я
якби не радісне у серді то Биття

І поки демон чарувався
Той чоловік пішов
А демон щиро усміхався
Побачив що його нема
Він Підійшов до неї
Він не представивися
Не привітався

Так бистро він сказав
Так ніби свій  язик ковтав
Такі слова

-Тебе люблю
Тебе кохаю
З першого погляда
У сердці то кохання до тебе відчуваю
І я тебе благаю
Давай побудем трохи ми разом
Давай пройдемся
Подивися на світ кругом

Без лишніх слів
Пропустимо усе гидке
Попробуєм відчути
Щось таке ,взаїмне,щире
Щось нове

Давай попробуєм пройтись
Давай попробуєм зійтись

Давай все найсолодше
Перепробуєм
Давай попробуєм
Давай попробуєм

А вона стоїть
Від нього відвернулася
І лиж мовчить
Так ніби нічого і нечулося

І тут вона пішла

Крок раз
Крок два
Демон думає
Куда це вона
Крок три
Крок чотири
Демон думає
З всієї сили
Крок пять
І тут відчула як його рука
Схопила її руку і вона
Так дуже не спіша
До нього обернувшись
Усміхнулась..
І в мить чомусь вона від нього знову відвернулась
Так ніби нічого не відбулось

Вирвалась її рука
І знов пішла вона одна

Як дивно що таке життя
Так дивно все нам подава
Такі призи
Які хотіли б
Сильно ми
Тут на яву
Тут перед нами
Лиж треба вийти з ями
Аби забрати ,залічити рани
І не страждати
Хватати й обіймати
Хватати  й не пускати.

Вона вже зникла
А він, досі ще стоїть
Він думає чому втекла
Він думає що може він спішить

- Не вже за ці слова
Вона пішла
Алеж чому ,хто скаже
Хай хтось мені розкаже
Чому за щирі ті слова
Вона пішла
Пішла не оглянувшись
Болить моя душа

А може дійсно поспішив
Сказав щось лишнє і того не зрозумів

Демон присів
Сам собі він говорив

- Не знаю що саме,
Но я чогось не зрозумів,
Я думав слів стане,
Но з ними я поспішив.

***********

Сонце вже сіло
Давно звечоріло
Місяць яскраво проміння пустило

Ангел на березі моря
На камінь присів
Питається - що то за доля
Чекає щоб місяць їй відповів

Ангел сльозинки на щоки пускає
Ангел про демона нічого не знає
У ангела сердце коханням співає
Ангел у мріях вперше літає

- який красивий цей мужчина
Схопив за руку він мене
Я налякалась бо причина -
За скоро він сказав про це

Його слова насправді щирі
Я відчуваю сердцем -не брехня
А очі в нього сині - сині
З таким б прожила все життя

Не знаю що мені робити
Зустріла скорше іншого
Місяць скажи
що зробити щоб не чикати гіршого

Другий той мужчина
Собою він гарніший
Но перший він не гірший
Перший він ...можливо й ліпший

Ангел вирішив
Відати серце своє
Тому хто покохав її лиш за те
Що хтось перший до неї прийшов
І тому ,той другий мужчина би краще пішов

Сонце уже прокидається
Місяць у небі поволі ховається

Демон як завжди не спав,
Цілу ніч в мозгах ту зустріч жував

Минув лиш день тяжкої втіхи
І після того  серце не хотіло більше жити
Розчарування і негатив
Ніхто не пойме як він її хотів

- Але ж два дня ще впереді
Чому здаватись
Чому мені
На місці залишатись
Я відчуваю треба краще постаратись
Треба їй своїм коханням повністю віддатись

І демон став її шукати
Свої позиції не хоче він здавати
Так довго такий шлях долати
Щоб просто ,
Просто впасти і не встати
Вже краще в груди бистро
Ніж запхати
Щоб тим коханням так больно
Не страдати

Демон на на пагорбі тихо присів
Ангела й того мужчину
Своїм поглядом вів

Вона на пагорбі побачила його
Не зупинилась взяла міцно за руку першого свого

А демон все не вірить ,у то що він бачить
Ревнує він і майже не плачить

З пагорба він  зійшовт
Поглядом цікавим зустрілись вони знов

- Привіт,я знову тут аби сказити
Як моє серце не дає мені спати
Чесно,важко самому то чуття у собі тримати
Довший час керуюсь ним
Про ту журбу не хочу знати

А вона знову мовчить
Очі сховала і просто стоїть

- Я дуже довго день у день тебе шукав
На своїй дорозі жіночої ласки й тепла не знав
Почув був я твої слова
І зрозумів що у тобі таке ж чуття

А ангел стрімко відповів

- Такий як я?та ти упрів!
Не знаєш ти мене
Ти що здурів?
Як можна когось покохати
Про ту людину ,зовсім
Нічого не знати

Демон у відповідь тихо сказав

- Своє я чуття
Завжди відчував
Чому,не знаю,я просто щиро покохав
І не важливо що я тебе не знав
Дорогу серця я завжди обирав

Ангел почервоніла
Їй стало соромно
Вона зніяковіла

У ній же тоже то чуття
Нестримне й радісне биття

А перший щось дурне промовив

- ану піди звідси
Дурний,коханням хворий
Ти привязався і не більше
Не закохався ,ти не здровий
Ти помішався і не мішайся більше тут причепа хвора
Згинь звідси,ти не зачим прийшов учора

Для чого так людину ображати
Словами її серце кровю заливати
Так хочеться кулак свій зжати
В його лице з всієї сили дати
І в демона таке ж чуття
Кулак звій зжав
І за такі слова
Йому в лице він сильно дав
А той упав і він не встав
Він не піднявся ,притворявся
Бо сильно демона він забоявся
Який так сильно в неї закохався

Почулись крики,
Істерика подій
А він мовчав
Вона кричала - ти зрозумій
Після такого ,не матимеш надій,
про мене навіть і не мрій

Я не можу тебе покохати
І напевно ніколи не зможу
Ти йди
Краще більше мене не чіпати
У свому серці,мені тебе не знайти

Він розвернувся і пішов ,
У темний  ліс він либоко зайшов

Демона знов роздуми зустріли
Питанням було ,
Чому один одного вони не зрозуміли

У світі різні люди є і будуть,
І по природі всі про все й про
всіх забудуть
Коли хочуть ,тоді чують
А як не чують то й не відчують
Як сильно в серці стукіт б'є
Бо хто як хоче на ту радість живе


Чому все завжди саме так?
Томущо вірить хтось у знак,
Який народить щире,
Кохання у яке ніхто не віре.

Тоді ж,
Що тоді ж робити
Якщо не вірять в щире люди ,
Для кого тоді жити

Демон знову запутався
Но він па ятає відьми слова
Іди,лети,живи
Своєму серцю не бреши
І знов воно,його чуття
Його не стримне й радісне биття

Папірчик взяв
І все життя своє
Він описав
Аби згадати якось те
Що відчував

На ноги він піднявся
І знову щиро усміхався

**********

- останній день

Моє чуття говорить
Що думає вона
Що невиліковно хворий
А це обіда
Не лише слова
Це все говорить в серці то биття

Тепер я поняв
Що я на справді її не любив
Її по справжньому я не хотів,
Хотів...чого хотів,
Я б знею просто гарно жив
Я просто в той момент і зарас хочу
Бути з тою яку ,не то що хочу
А з якою я б життю радів
Яка б мене і я її зрозумів

Це все чого я так хотів

Сонце свої промені пускає
А демон в тому світлі
Нові сили відчуває

Та не хороші нові сили
Настроївся на щось по справжньому страшне
Його серце ріжуть пили
Знає він як зупинити це

Вернувся він на стару гору
Аби зустріти знову відьму
Аби закінчити ту больну в серці пору
Аби на кляту радість свою ,
Накрити чорну штору

І знов вона така красива
Його здивовано зустріла
І як завжди все першою сказала
- Я знала це,я відчувала

Мені все сам тепер скажи
Чому твоє чуття
До неї,вже не бється як тоді

- Вона пішла із іншим

Все моє тіло
Жар охопило
Так ніби серце до неї  остило
А кров у мені вічну біль заварило
Так ніби завжди кипіло
І це після того як серце до неї коханням горіло

Гнітить мене гнітить
Хтось думає це лиш слова
Ніхто не знає як сердце від болі розрива
І не пойме мене ніхто ніколи
Це лиш в мені сидить
Гніт риє в сердці свої нори

А слова її

Я не можу тебе покохати
І напевно ніколи не зможу
Ти йди
Краще більше мене не чіпати
У свому серці,мені тебе не знайти

Та добіса такі тратуари
Йдеш по них як по битому склі
Я запишу ось  ці мемуари
Щоб в майбутньму не бути у тлі
Тих блючих і болісних
Щирих
Слів як сильний удар
Я хотів що побули ми двоє
Я хотів щоб вона знала мій жар

А вона мене   не полюбила
Серце своє віддала тому кого першого зустріла

- В один момент ти сильно помилився
Тоді ,коли ти зразу з нею не зустрівся
Ти забоявся що вона
Побачить вигляд демона

Але тобі я говорила за чари свої,темні й злі
Вона тебе не полюбила
Відчуєш нові,відчуття гіркі

- Ні,не відчую!
Не буду більше я таким
Не дам я їй в твоїм вогні горіти
Не дам комусь, до неї бути злим

І демон,слова ці промовлявши
Схопив зі столу гострий ніж
Один удар ,вона із криком впавши
Сказала - не знатимеш кохання більш

- Вже краще в серце ніж запхати
Аби такого  кохання більше не знати

І демон ,який коханням вічно жив
Ножом ,він груди свої в мить пробив

І впав ...
кінець пережеиванню
Кінець тому чуттю й бажанню
Кінець стражданню
Кінець його коханню

Жаль таких,жаль всіх тих
Хто тепла так само як демон шукав

Таке у демона життя ,
Жаль тих
Хто так когось любив
У відповідь ніхто не відповів
І не зрозумів чого насправді він хотів
І не зрозумів чому й для кого
Це терпів,
Чому так жив ,чому тремтів.

Но дайте себе пожаліти
Для того щоб вас почали любити
Не треба жаліти
Із жалості
З людиною потім жити
Жаліти це гірше ніж в демона
В серці биття ,
З жалості плач одне каяття.

Відьма останній подих свій зробила
І рана в ній ще більше заболіла
І тут її не стало
А все прокляття з демона пропало

А він лежить в своїй калюжі крові
Зробив останні
Подихи своєї волі
І чари,які у мить пропали
Вигляд демона йому віддали
Рани усі зажили
І знов життя надій,його зустріли...

Но демон вже істота інша
Без серця і чуття
Кінець у серці того радісного биття