Моя мама була на Майданi
Вона вийшла туди із метро,
Як давно тут була у останнє…………..
Як давно……….
Ніби інше життя,
Як давно………
Зараз тут барикади,
Намети,
Почуття, почуття,
Почуття……..
І будинок,
Що знав кулемети……..
Зовсім проруч вирує життя,
Таке мирне, що тисне
Як докір,
Що кричить
Про весну,
А весна,
Вже навряд
Чи надія на спокій ,
Бо в країні вирує війна,
Інституцьку відвідать
Не сила,
Мамі серце болить
Без прикрас,
Бо там Сотня
Розплющивши крила,
Молить прощення в Бога
Для нас,
І повірте, що
Їм не важливо,
Київ,
Крим,
Чи Луганськ,
Чи Донбас,
Бо уся Україна єдина,
Вороги лиш розколють нас,
Та терпіти лишилось не довго,
Ворогів час розплати знайде,
Ну, а ми щастям зміцнимо волю,
Україна ж бо понад усе!
13.05.2014
Свидетельство о публикации №114051307829
Наталья Сытник 13.05.2014 23:35 Заявить о нарушении
Чи Луганськ,
Чи Донбас
чи ничого не попутали у снах..
Verstak 17.05.2014 09:46 Заявить о нарушении
понад усе - колоду бровима не сбий!!
Verstak 17.05.2014 10:53 Заявить о нарушении