Вiдверто
за чоловічу гордість уповиту,
коли, під кулі ворога ставали
тоненькою дощечкою прикриті.
Я думала, й ту думку колихала
щоночі, перед сном й спросоння.
А відповідь, мов келихом, черпала
з глибин очей ваших бездоння.
Ті очі, може, справжніх сліз не знали
та вже побачили холодний погляд смерті.
Ті очі, знаю, страху не ховали!
Страх, не проломиться крізь їх тонку відвертість!
(ХТ 13.05.2014)
Свидетельство о публикации №114051304689