Чи то доля, чи не воля в вікно заглядає,
Наші мрії наче хмари вітер розвиває.
То ж пробрався ворог в серце гризе- вигризає,
Буде кров йому отрутой, він і не чекає.
Захлинеться вороженько козацькою кров'ю,
Не буває тому щастя хто кривдою криє.
Не буває в житті долі,хто в людей стріляє,
Та себе людською кров'ю, як звір окропляє.
ДУМА... Размышление...
© Copyright: Людмила Тельминова -Пензий, 2014
Свидетельство о публикации №114051302374
Свидетельство о публикации №114051302374
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.