А ми ран ше кохати вм ли...
Вітру свист
На вустах твоїх завис.
Присмак гіркоти
На картині
Я і ти.
Ліричні герої гниють в могилах.
Воші завелись у твоїх
Крилах.
ТИ більш ніхто.
ТИ зіпсував.
ТИ обман.
ТИ все що мав.
Перука не сховає шрами
Середини.
ТИ хто?
Нема в тобі людини.
Свій монолог ти
вже пропив.
І не кажи, що ти любив.
Крилаті кораблі у небі потонули.
Довкола мене всі
Акули.
Мрійливі вірші вже
згоріли.
А ми раніше кохати
вміли...
1.06 15.04.2014
Свидетельство о публикации №114051301180