Вишні вже в садках дозріли,
Терпким соком налились.
Лебеді на річку сіли,
На воді обійнялись.
Їм то знати, як кохати –
Щоб назавжди, щоб навік..
Та по ним почав стріляти
Безсердечний чоловік.
Гучно постріли лунали,
По воді мороз ішов,
З гілки вишні, вишні впали –
Потекла червона кров.
І тепер один літає
Птах під зорями вночі,
Він лебідку все шукає,
Плаче, жалібно кричить.
Час мина – надія рветься,
Згасне зоряний політ,
Він об землю розіб’ється,
Він покине білий світ.
1995
Лебедi
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114051208751
Свидетельство о публикации №114051208751
Рецензии