Бог зна все довкола в дколи цей св т
відколи є цей світ.
Були ще люди голі
цвів пуп`янкою цвіт.
та раптом взяли зброю
і викули мечі
і гинули в двобої
як мак у товкачі
минає все прийдешнє,
і ми як у млині,
від кожного залежні
і гинемо в борні.
хто спине грізні жорна
щоб врятувати світ.
Співаймо у мажорі,
зіпершися на щит.
Ці жорнова свободи,
ці жорнова борні,
наситились погорди.
попечені в вогні.
Мені б хоч трохи неба,
краплину красоти.
Спитаю я у себе,
душе, моя , де ти?
Свидетельство о публикации №114051205433