Ще тліють в душах спалені надії,
Та схід і захід сонця не такий.
На мить здалося: в світі щось міліє,
І голос сойки менш тепер дзвінкий.
Чи то фатальним збігом в Україні
Людські страждання вилились в бої?
А дітки любі – ясочки невинні,
Вже труть зі страху віченька свої.
Біжить по личку неземна перлина.
Матусю, що це? Хто спалив цей дім?
І гірко-гірко схлипує хлопчина,
Бо з дому поряд раптом чути грім.
Мовчить матуся... Як сказати сміє,
Що край коханий, мов вулкан, гурчить?
Німіє пісня, і душа німіє...
В ясній сльозині – світ завмер на мить.
Знялася ввись голубка біла-біла:
"Лети, пташино! Долети до зір!
Візьми молитву цю мою на крила,
А замість неї – принеси всім МИР!"
Сльоза дитини
© Copyright: Валентина Чайковская, 2014
Свидетельство о публикации №114051201915
Свидетельство о публикации №114051201915
Рецензии
Проникливі слова...
Дуже шкода нашу неньку - Україну...
Миру Вам і Злагоди!
С теплом,
Янина Бурмистр 31.08.2014 14:45 • Заявить о нарушении
Дуже шкода нашу неньку - Україну...
Миру Вам і Злагоди!
С теплом,
Янина Бурмистр 31.08.2014 14:45 • Заявить о нарушении
Сердечно дякую, Яніно! І Вам - Добра, Миру, Любові та Наснаги!!!
Валентина Чайковская 31.08.2014 15:10 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 31.08.2014 15:10 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
