Село моє, таке прекрасне
Де трав і квітів дивоцвіт.
Тут світить сонечко так ясно
І мрії кличуть у політ.
Село моє, найкраще в світі
Красою сповнене й теплом.
Зростають тут кмітливі діти
І б’є натхнення джерело.
Трудящі скрізь живуть в нас люди,
Що мають лагідні серця.
Добро і ласку сіють всюди,
Усмішки приязні з лиця.
.
Пишу і я свої тут вірші,
Що до людей ідуть крізь час…
Я вдячна доленьці найбільше,
Коли летить у дім Пегас.
Коли перо в руці гарячій,
Тремтить і сиплються слова.
Я ще творю, дишу це значить,
Строфа рождається нова.
Село моє і хати білі,
Я шлю доземний вам уклін.
Моєму серденьку ви милі,
Ви, - найдорожчі на землі.
Тож повертайтеся частіше,
До свого рідного села,
Ті, хто колись його залишив,
Кого дорога повела
В краї далекі…
Тож повертайтесь, як лелеки,
До свого милого гнізда.
***
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114051109472
Свидетельство о публикации №114051109472
Рецензии