***
Хоч у сні, а пригорнусь…
Щоб прогнати зиму сніжну,
Щоб повірити в весну.
Хоч можливо, це гріховно
Та я гріх цей відмолю.
Моє серце до твойого,
Я легенько притулю.
І так тепло-тепло стане,
Як з’єднаються серця.
І жура умить розтане,
Сльози зникнуть із лиця.
Свидетельство о публикации №114051109418