Що треба жити
Як наплюють і зрадять
Не передати у віршах
І в серенадах.
Як важко встати із колін,
Як б’ють у спину.
Повірить у красу весни
В зимову днину.
Повірить хочеться мені,
А я – боюся.
Болить душа углибині,
А я – сміюся.
І тільки хтось близький-близький
Мій біль помітить.
І скаже дотиком руки,
Що треба жити!!!
Свидетельство о публикации №114051109400