На струні душі моєї
Народилися вірші
І сіяючи зорею,
Повели до світлих мрій.
Тут я друзів справжніх стріла
І Берізка серед них
Світ поезії відкрила,
Як чарівний цвіт весни.
І лягали стрічки перші
Несміливо на папір…
На серденьку стало легше,
Відступив зневіри звір.
Тобі дякую я доле.
За всіх друзів, що дала.
І крізь радощі і болі
На Парнас мене звела.
І безмежно я щаслива,
Тим, що пишуться вірші
У день сонячний чи в зливу,
Струн торкаються душі.
***
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114051109311
Свидетельство о публикации №114051109311
Рецензии