Куди ти пiдеш, коли поруч уже нiкого?
Мiльйони дверей, та жодна iз них - твоя
Мої iстерики завжди виходять з малого
Чи, напевне, завжди з нуля
Бурхливi думки не маю змоги тримати
Немислимим є майбутнє,зневiреним є життя
У чиє плече я потiм буду ридати?
Менi ж не потрiбно чужого плеча
Я є нiхто без усix таких рiдних емоцiй
Що помиратимуть ранком у далинi
Чому дорослiшати я маю зараз,не потiм?
Спинити нестримний час найбiльше потрiбно менi
Це нiби-то книжка, де скоро сумний фiнал
А згодом ти маєш нову починати
Я пам'ятаю усi,хоча час минав
Кожну сторiнку,що боляче залишати
Чи можна сказати, як рушаться внутрiшнi стiни,
Як слабкiстю зламана сутнiсть твого буття?
Там щастя не буде,а розчарування єдинi
Я не дочитаю дитинство, у ньому моє життя
Куди ти?
© Copyright: Писатель Фрэнки, 2014
Свидетельство о публикации №114051109296
Свидетельство о публикации №114051109296
Рецензии