Не живу , а мучуся .
З чоловіком я .
Як таке ледащо ,
Я знайти могла .
Краще б тебе мати ,
Маленьким убила .
Або була зовсім ,
На світ не родила .
Я б тебе не знала ,
Ніколи , ніколи .
І тебе б не бачила ,
Й не зєднались долі .
Як з таким ледащом ,
Я вік прожила .
Кожен день я каюся ,
Що його знайшла .
Ледацюги більшого ,
Немає в селі .
За який же гріх ,
Ти попавсь мені ?
168. Доля
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114051105238
Свидетельство о публикации №114051105238
Рецензии