Край свiтла...
Буття дрімуче в сновидіннях
не заспокоює життя.
Дійду небаченого світу,
а там одне лиш Небуття!
Стежина пам’яті вертає
на перехрестя двох світів…
Дорогу тиша обіймає,
у далині, без мрій
вітрисько мається, кружляє,
він рветься далі майбуття…
Нечувана мелодія лунає,
і знову тішиться душа –
Любові дотиком щасливим!
Враз намальована картина
стає ілюзією гри,
мандрую дійсністю туди де,
край світла сяє із пітьми…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114051102215
Свидетельство о публикации №114051102215
Рецензии
