дівчинко, я боюсь оцих снів,
що приходять до мене над ранок,
що кусають, гарчать, мов голодні собаки
рвуть на шмаття світанок.
я жбурляю в них каміння й вогонь,
з неба л’ю йорданську воду.
я молюсь і стою за те, що люблю,
бо не бачу іншого виходу/входу.
я не бачу майбутнього там де тюрма,
і не можу, як раб, покірно мовчати,
бо все світло, надія й любов гасне там,
де починаються владні ґрати.
я прошу не кажи мені лишніх слів,
тут словами не зміниш нічого,
я готовий упасти на кривавий редут
заради майбутнього твого і мого.
дівчинко, сонячна, тепло моїх рук,
рух думок і ритм мого серця
обійми і скажи, що назавтра
скінчиться цей жах, і що в нього
ніхто не вернеться.
25.01.14
Дiвчинко
© Copyright: Синоним Бога, 2014
Свидетельство о публикации №114051110320
Свидетельство о публикации №114051110320
Рецензии