сідай у потяг, їдь на захід.
і не зважай на протяг,
на сусідів, на омани,
на час, що не лікує рани.
на дорослих, на дітей,
на місто, що зникає за вікном.
танці вогнів, що дразнять ніч
й тихіше риб ідуть на дно.
на ігри звуків, жести рук,
на дріб"язок душевних мук.
на випадкових муз, сплетіння рим
на внутрішній нервовий ритм.
на зім"ятий в руці квиток,
на подорожній, голий смуток.
сонних мольфарів, старих машин,
на блискіт фар і скрегіт шин.
на вимитий дощем перон,
на свій жорсткий пустир-вагон.
на візерунки вен, на кiстки колій,
на ранків дим, чай з меланхолій
на свого серця тихий стук,
на світ, що випав з твоїх рук....
12.02.14
урбанiстика
© Copyright: Синоним Бога, 2014
Свидетельство о публикации №114051110257
Свидетельство о публикации №114051110257
Рецензии