Я, мов ластівка із казки,
В холодну пору, ніби сплю.
Не осуджуйте, будь ласка,
Що я зиму не люблю.
А коли весна приходить,
Свої крила розправляю.
Сон у даль кудись відходить,
Весну радісно стрічаю.
І, хоч голосу не маю,
А візьму я арфу в руки.
Моє серденько співає,
Під чарівні її звуки.
Хай полинуть чисті звуки
І природу всю розбудять,
Хай назавжди зникне смуток,
Всякчас радість в серцях буде.
Бо весна уже примчала,
У барвистій колісниці.
Як богиня засіяла,
Ясніш ясної зірниці.
***
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114051008917
Свидетельство о публикации №114051008917
Рецензии