Чи чули ви коли небудь

Чи чули ви коли – небудь
Зірок ясних розмову?
Чи не хотіли зрозуміть,
Ту їх прекрасну мову?

Ось місяць вийшов і до них,
Привітно посміхається.
Проміння кинув врізнобіч,
Так, ніби він вітається.

Якусь розмову почали,
Бо зійшлись у коло
Яка чудова диво-ніч,
Яка краса навколо.

А місяць, наче голова,
Тієї чудо – ради
Посередині гордо став
І всім дає поради.

Предивна їх розмова та,
Не висловиш словами.
Про що ж у небі гомонять,
Там місяць з зіроньками.

Мабуть, шепочуться вони,
Про незбагненний шар земний.
Палке кохання, немов жар,
Що лине пташкою до хмар.

Якби ж судилося мені,
Збагнути їхню мову.
Тоді б відкрився світ новий,
Таємно – загадковий.

Чи чули ви коли – небудь
Зірок ясних розмову?
Чи не хотіли зрозуміть,
Ту їх прекрасну мову?

Ось місяць вийшов і до них,
Привітно посміхається.
Проміння кинув врізнобіч,
Так, ніби він вітається.

Якусь розмову почали,
Бо зійшлись у коло
Яка чудова диво-ніч,
Яка краса навколо.

А місяць, наче голова,
Тієї чудо – ради
Посередині гордо став
І всім дає поради.

Предивна їх розмова та,
Не висловиш словами.
Про що ж у небі гомонять,
Там місяць з зіроньками.

Мабуть, шепочуться вони,
Про незбагненний шар земний.
Палке кохання, немов жар,
Що лине пташкою до хмар.

Якби ж судилося мені,
Збагнути їхню мову.
Тоді б відкрився світ новий,
Таємно – загадковий.