Бiль спалив мого кохання крила...

Темна нічка зорі засвітила -
Полетіть хотіла до зірок,
Тільки...біль спалив кохання крила...
Крил немає...Доля то чи рок?

Якщо доля - хто її навіяв?
І чого від неї ще чекать?
Я кохала і літать хотіла,
А без крил ти, лиш, нікчемна тать...

Я нічого в долі не просила,
Тільки б душу, щоб - не спопелить...
Біль спалив мого кохання крила...
Як без крил у світі маю жить?

Ніч зійшла - душа заголосила,
Стогне, надривається, кричить:
Хочу крила! Хочу, знову, крила,
Щоб...навіки в вічність відлетіть...


Рецензии