Темна нічка зорі засвітила -
Полетіть хотіла до зірок,
Тільки...біль спалив кохання крила...
Крил немає...Доля то чи рок?
Якщо доля - хто її навіяв?
І чого від неї ще чекать?
Я кохала і літать хотіла,
А без крил ти, лиш, нікчемна тать...
Я нічого в долі не просила,
Тільки б душу, щоб - не спопелить...
Біль спалив мого кохання крила...
Як без крил у світі маю жить?
Ніч зійшла - душа заголосила,
Стогне, надривається, кричить:
Хочу крила! Хочу, знову, крила,
Щоб...навіки в вічність відлетіть...
Бiль спалив мого кохання крила...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114050909071
Свидетельство о публикации №114050909071
Рецензии