Всередині - пусто, немов я забув рідну мову,
І значення слів не зумію тепер пригадати.
Якби обирав подарунок, обрав би розмову.
Якби я тримав оборону, то зводив би грати.
Я як навіжений, якому ніде нема місця,
Як глухонімий, що хотів би співати осанни.
Я - море, я - човен, я тугою повен по вінця,
Я - лютий хижак, злий дух золотої саванни.
По сліду, по крихтах пісень, закритих долонях,
Зачинених дверях і стінах, по випитих хмарах
Я більше не вмію читати, і на моїх скронях -
Оті візерунки, що бачать на дивних примарах.
Чи лють, чи тривога, чи дика жага знову жити,
Чи страх неймовірний - до співу, до вовчого вою...
Не знаю, що можна зі мною... що можна зробити.
Перебіг подій давно вийшов з-під мого контролю.
З-пiд контролю
© Copyright: Ванир, 2014
Свидетельство о публикации №114050906234
Свидетельство о публикации №114050906234
Рецензии
