Спливає час, немов вода,
І тане врода молода.
Глибокі зморжки без жалЮ
Обличчя ріжуть без болЮ.
Синці темніють під очами,
А очі сльози ллють ночами.
І не від того, що все тіло
З роками швидко постаріло,
І не від того, що воно,
Болить, хворіє вже давно.
Тому, людина, мабуть, плаче,
Що її очі все ще бачуть
Людськії муки в цій країні,
Що здАвна зветься - УКРАЇНА!!!
Старiсть
© Copyright: Анита Тинаева, 2014
Свидетельство о публикации №114050800465
Свидетельство о публикации №114050800465
Рецензии