Давно вино вже не іскриться,
Тьмяніє келих чистих мрій.
І жінка, мила чарівниця,
Вже не голубить смуток мій.
Вона пішла, пішла від мене,
І оніміли солов’ї,
І ти, мій друже, любий клене,
Не виглядай, не жди її.
Вона не прийде, не озветься,
Не виглядай її , не клич!
Лиш біль у серці стрепенеться
І жалем ляже в тиху ніч.
Здригнеться царство трав зелене,
Зірок на небі божім рій…
Ти не один, не бійся, клене,
З тобою я і смуток мій.
1994
Вона не прийде
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114050803827
Свидетельство о публикации №114050803827
Рецензии