У моменти туги і печалі
У фантазіях чи уві снах
У хиткій зачарованій далі
Дивовижна лунає Луна.
Це таке незвичайне відлуння:
Відзеркалить воно залюбки
Не безглузді слова нерозумні,
А мої почуття і думки.
І все буде чудово, я знаю,
Неодмінно, бо десь на ланах
У хиткій зачарованій далі
Дивовижна лунає Луна.
*Луна - эхо (укр.)
Луна
© Copyright: Саблезубая Кошка, 2014
Свидетельство о публикации №114050802975
Свидетельство о публикации №114050802975
Рецензии
Безплотна, іллюзорна, полохлива,
рухлива: то весела, то сумна,
то нишкне мовчазна, то говірлива,
бо жінкою народжена вона.
Оманлива, грайлива, мов дівчисько.
Бездомна, адже скелі це не дім.
Тут звична стеля - синє небо чисте,
безкиддя - стіни, на зорі руді.
Тут ранками тумани шовкоплинні,
рятує в спеку срібний водограй.
Та парасоль катма, і мочать зливи
її, бідову, і пустельний край.
Самотня і гостей завжди чекає,
бо ні з ким часто їй поговорить.
Я їй запропоную кварту чаю,
нехай вона зіргіється на мить.
Оманлива, бо багатоголоса,
то хрипкувата, то, мов дзвін, ясна.
Вона лиш пари і кохання просить...
Та завжди, як і я, одна Луна.
Дякую за натхнення, Марія. Миру нам.
Натали Бугаре 05.06.2015 10:49 • Заявить о нарушении
рухлива: то весела, то сумна,
то нишкне мовчазна, то говірлива,
бо жінкою народжена вона.
Оманлива, грайлива, мов дівчисько.
Бездомна, адже скелі це не дім.
Тут звична стеля - синє небо чисте,
безкиддя - стіни, на зорі руді.
Тут ранками тумани шовкоплинні,
рятує в спеку срібний водограй.
Та парасоль катма, і мочать зливи
її, бідову, і пустельний край.
Самотня і гостей завжди чекає,
бо ні з ким часто їй поговорить.
Я їй запропоную кварту чаю,
нехай вона зіргіється на мить.
Оманлива, бо багатоголоса,
то хрипкувата, то, мов дзвін, ясна.
Вона лиш пари і кохання просить...
Та завжди, як і я, одна Луна.
Дякую за натхнення, Марія. Миру нам.
Натали Бугаре 05.06.2015 10:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.