Хижак в людськiй напастi
І буду Господа просить...
Не за рідню, а людську мову.
Що як стріла в ту мить летить.
Прости народ, він в вічнім рабстві.
Забув про душу, про гріхи.
Він мов хижак в людській напасті.
Не за добром, а злом біжить.
Він не навчився тобі вірить.
Бо правив ним злиденний біс.
А він з душі любов всю вирвав.
Залишив лиш гнітючий біль.
Ти Янголів пошли на землю.
Нехай відкриють серця спів.
І виженуть з землі своєї...
Бісівські злидні, гріх і гнів.
©Надін Буре
Свидетельство о публикации №114050802792
С уважением,
Вова Дедуля 09.05.2014 23:06 Заявить о нарушении