Покотилося сонце за море,
полонила ніч небо і світ.
В темнім небі спалахують зорі.
У тривожному передчутті
котять хмари думки по за гори,
мрії манять у сни, де Любов –
править часом і нами безмовно,
і Собі підкоряє нас Бог!
По при всі негаразди, терпіння
переможе стихію життя.
Віра врешті підніме з колін, в нас –
будуть битись, мов дзвони серця.
Шлях не щезне і в куряві днини
правлять Душі Натхнення свій бал…
Правда в Бога, для всіх нас єдина –
стати в Вірі Любові дитям.
Правда в Бога эдина
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114050810207
Свидетельство о публикации №114050810207
Рецензии
