Вклонімось ми людям, у білих халатах,
За руки умілі і чуйні серця.
За те, що у будні за те, що у свята,
Працюють старанно у поті лиця.
Вклонімось, за те, що дарують надію,
Розраду велику, душевне тепло,
А серденько наше безмежно радіє,
Як птах молодий, що лиш став на крило.
Бо знає, що лікар всякчас допоможе
І ліки знайде, і потрібні слова.
Такі, що хвороби усі переможуть,
Неначе водиця жива.
Вклонімося людям у білих халатах,
За всі урятовані ними життя…
За те, що уміють наш біль гамувати
І віру вселяти у краще буття.
***
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114050705285
Свидетельство о публикации №114050705285
Рецензии
