Не треба скаржитись на долю,
Вона у кожного своя.
У когось виткана із болю,
У когось - пісня солов’я.
Господь дає усім по силах,
Свій хрест смиренно ти неси.
На всіх життєвих крутосхилах,
У нього захисту проси.
Проси великого терпіння,
Проси душевної краси,
Бо, лиш душа твоя нетлінна
В усі лишається часи.
Бо, лиш душа колись до Бога
Зійде по східцях на поклін,
Яка буде її дорога?
Тоді, як тіло роз’їсть тлін.
Тримай її немов люстерко
Завжди у повній чистоті,
Щоб не будо на серці терпко
Іди, з молитвою в житті.
Не треба скаржитись на долю,
Що небесами нам дана.
Нехай із грудочками солі,
Вона ж у нас лише одна.
Не треба скаржитись на долю
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114050705126
Свидетельство о публикации №114050705126
Рецензии
