Коли оголять душу почуття мої,
і кожен подих, погляд
стануть словом
не замовчу я навіть і тоді
любитиму невідворотно,
довго,
і милуватимусь без каяття –
Життям!..
Життя уславлю щастям,
а не болем,
у злеті
обернусь без співчуття,
на забаганки впізнаної долі
не зважу,
не впаду у забуття…
Не ждатиму спасіння,
у безсоння –
втоплюся без жалю,
щоб жити –
в серцях у ваших,
наче в небі сонце!..
Коли?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114050701634
Свидетельство о публикации №114050701634
Рецензии