Їхав козак з Запоріжжя ,
До своєї жінки .
Бо без жінки козакові ,
Жити в світі гірко .
Ніхто його не обійме ,
І не приголубе .
Не полає як вона ,
І не поцілує .
Зустрічай же козака ,
Ти мила дружина .
Не поїду вже на січ ,
Як буде дитина .
Із турками воювати ,
Я більше не буду .
Із тобою буду жити ,
Про війну забуду .
143. Козак
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114050701440
Свидетельство о публикации №114050701440
Рецензии